Чи є життя в “Арени Львів”?

 

Чи є життя в “Арени Львів”?




Проблеми, дискваліфікація, борги, концерти, конференції, навіть весілля і трішки футболу – цим два роки жила “Арена Львів”. “Пошта” довідалася про перспективи та можливості цього стадіону

Минає вже другий рік після проведення чемпіонату Євро-2012. Чи не єдине, що про нього нагадує у місті – “Арена Львів”. Новобудова стала третім найдорожчим стадіоном в Україні (після НСК “Олімпійський” і “Донбас Арени”), а за кількістю місць для глядачів вона посідає четверте місце.
Стадіон відповідає усім вимогам УЄФА. У його будівництво держава вклала понад 2,6 мільярда гривень. Проте сьогодні спорудою за призначенням майже не користуються… 
Проведення футбольних матчів на “Арені Львів” – рідкість. Влада сподівається, що на стадіон переїде ФК “Карпати”, але керівництво клубу досі не дало згоди. А тут ще й рішення ФІФА про дискваліфікацію на матчі національної збірної, яке, на щастя, стосується лише матчів відбіркового турніру до чемпіонату світу. Втрати, звісно, болючі, але не смертельні. 
У нинішньому стані стадіон неприбутковий і потребує державних дотацій. Аби підтримувати об’єкт “на плаву”, його дирекція намагається заробити на усьому: проводить концерти, форуми, екскурсії, виставки і навіть весільні церемонії. Стадіон “Арена Львів” уже приймав навіть обласний конгрес Свідків Єгови. А незабаром там пройде наймасштабніше молодіжне свято в історії Львова – так звані нічні забави, де збереться понад шість тисяч містян. 

“Арена” наче готова, а наче і ні… 

 

Хоча “Арена Львів” функціонує вже довго, та, як виявилось, будівля ще не зовсім готова. “Навколо “Арени” всі дороги офіційно не здані, також є незавершені роботи за постійною схемою електропостачання. Візуально всі приміщення готові та здані, відкриваються, закриваються. Наразі ще маємо 330 мільйонів гривень боргу. Йдеться про суму, яку було потрібно на здачу другої черги будівництва. Воно ніби готове, але через певні суперечки не здане”, – розповів “Пошті” Роман Черхавий, директор стадіону “Арена Львів”.
У мерії кажуть, що стадіон “Арена Львів” повинен “жити” і збирати повні трибуни. Втім виявляється, що для людей стадіон не надто комфортний, зокрема, не облаштовано постійного транспортного сполучення. “Транспортне сполучення регулює ринок — транспорт там, де це вигідно економічно. Якщо величезний потік людей їздить до “Кінг Кросу”, то туди курсують і міські маршрути. 
До “Арени” дістаються спеціалізовані групи людей приватними автомобілями чи спеціальними мікроавтобусами-шатлами, як, наприклад, на концерт “Океану Ельзи”. Такий варіант найбільш окуповується. Сьогодні зайвих грошей нема, ніхто не працюватиме собі у збитки”, – розповів “Пошті” директор департаменту “Адміністрація міського голови” Львівської міськ­ради Андрій Москаленко.
Посадовець запропонував і досить креативне рішення доїзду до стадіону. За його словами, туди їхати недалеко, тож можна добратись і на велосипеді. Саме ж утримання “Арени Львів” – задоволення не з дешевих: день її “життя” коштує десятки тисяч гривень. “Утримання в день обходиться майже в 20 тисяч гривень. Держава оплачує витрати на енергоносії. У рік це 5 мільйонів гривень. Для порівняння: фонд зарплати – півмільйона гривень. Тож державна підтримка значна. Без неї ми би потонули”, – розповів Роман Черхавий. 
Щодо конференцій, то цей вид заробітку нестабільний, оскільки залежить від кількості людей. “Конференції приносять від 5 до 50 тисяч гривень і більше. У середньому ми проводимо один такий захід у тиждень. Саме завдяки цьому нам вдається залишатися “на плаву”: борг із зарплат із нового року не збільшився, а після футбольних матчів мав би суттєво зменшитись. До того ж під час революційних подій стадіон простоював”, – розповів директор “Арени Львів”.
Утримання в день обходиться майже в 20 тисяч гривень. Держава оплачує витрати на енергоносії. У рік це 5 мільйонів гривень. Для порівняння: фонд зарплати – півмільйона гривень
Щодо весіль, то такі дійства “Арена Львів” приймає рідко. Зі слів співрозмовника, торік було лише одне. “Усе, мабуть, тому, що зал у нас специфічний: він великий, але з нього нема куди вийти, оскільки він на третьому поверсі, а людям це не до вподоби. У нас хіба заручини чи розписку можуть святкувати”, – поділився Роман Черхавий. 
Є ще один спосіб заробити – реклама… На перший погляд, це досить перспективно, та все ж рекламодавці на стадіон не поспішають. “А все тому, що ми далеко. Рекламодавці не надто цікавляться “Ареною”. Хоча в нас є чудові великі площі для реклами, але, на жаль, усього лише кілька рекламодавців використовують їх. Ми далеко від траси, і нас не видно з дороги. Їдуть сюди спеціально, на якусь подію… ” — скаржиться директор стадіону. 
Зі слів Сергія Ковалевця, начальника управління комерційної діяльності “Арени Львів”, ситуація з проведенням конференцій пожвавилася. “У нас проводять різні конференції: і медичні, й ІТ-конференції, і з мережевого маркетингу. Та врятувати стадіон конференціями фактично неможливо. Для цього потрібно проводити їх по кілька щодня. Але кожен захід приносить прибуток. Тому ми і тримаємося”, – розповів співрозмовник.
До слова, цього літа “Арена” не пустуватиме. “До вересня відбудуться чотири відбіркові матчі чемпіонату Європи з футболу серед жінок. Заплановано матч збірної із Македонією в жовтні. Уже пройшов концерт Святослава Вакарчука, ще один буде в серпні”, — додав Роман Черхавий. 

Стадіон ще своє відпрацює! 


фото: Львівська міська рада
Попри те, що стадіон “Арена Львів” підпорядкований не міськраді, а державному концерну “Спортивні арени України”, зацікавленість міста до цього об’єкта неабияка. 
“Ні міськрада, ні органи місцевого самоврядування не мають жодного стосунку до “Арени Львів”, оскільки цей об’єкт належить державі. Проте місто все ж зацікавлене в розвитку стадіону. Нам цей об’єкт важливий не лише з “футбольного” погляду. В Україні (та й у Європі) це одна з найсучасніших арен за оглядовістю і доступністю. Проте вона цікава й через інше… Нині Львів активно розвивається у сфері ділової гостинності. Ця індустрія у світі актуальніша за відпочинковий туризм”, — розповів “Пошті” Андрій Москаленко.
З його слів, нині у світі 54% подорожей – це ділові зустрічі, конгреси, форуми, де приймають важливі політичні, економічні й соціальні рішення. Звісно, для таких заходів необхідні величезні холи на тисячі людей. Статистика ж свідчить, що 60% усіх конференцій відбувається в ніші від 300 до 500 осіб. У цьому випадку “Арена Львів” є найбільшим закладом, який може приймати конференції: у медіацентрі – 1000 людей.
У цій справі нам, українцям, львів’янам зокрема, є чого повчитись, адже світова практика показує, що справа ця прибуткова. 
“5 відсотків світового ВВП сьогодні складає індустрія ділової гостинності. Це дуже перспективна справа, “ріст” якої складає майже 20 відсот­ків. І міста, де це розвивається, зокрема Париж, Берлін, Мюнхен, Будапешт, вчасно зробили ставку на такі події. Ми також зробили акцент на розвитку ділової гостинності. Плануємо до кінця того року вступити в декілька організацій, які допоможуть Львову вийти на сцену фінансових блоків”, — розповів Андрій Москаленко. 
Проте аби стати гравцем на цьому ринку, потрібні належно облаштовані конференц-зали, адже подібні заходи міжнародного масштабу приваблюють висококваліфікованих фахівців із мікробіології, медицини, сфери фізики.
“У Львові комунальне підприємство “Агенція з підготовки подій” видала довідник про конференц-можливості міста – “Lviv Meeting Planners’ Guide”. На 140 сторінках англомовного довідника міститься інформація про 78 закладів міста, які пропонують свої конференц-зали для проведення конференцій, форумів, міжнародних зустрічей тощо. Це дає змогу зручно й активно приймати гостей”, – зазначив Андрій Москаленко.

“Арена Львів”: можливості й перспективи

Світовий досвід показує, що подібні об’єкти можуть стати вдалими комерційними проектами. Щодо “Арени Львів”, то ситуація дещо інша, оскільки держава розглядає цей об’єкт передусім як футбольний стадіон. 
“Офіційна позиція полягає в тому, що держава повинна домовитися з ФК “Карпати”, аби він став “якірним” орендарем стадіону. А тоді разом із містом додатково наповнюватимуть “Арену” іншим: концертами, міжнародними спортивними заходами тощо. Як варіант також можна розглядати створення спільного підприємства – місто, ФК “Карпати”, держава плюс якісний і досвідчений оператор. 
Останній долучатиметься до роботи в плані створення мережі контактів у Європі, світі. Йдеться про контакти промоції компаній, які проводять світові тури відомих зірок, виставкових компаній. Можна залучити й приватного оператора та віддати стадіон в оренду на певний період з умовою: якщо компанія не справиться, договір можна буде розірвати в односторонньому порядку”, – розповів “Пошті” Сергій Кіраль, начальник управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій Львівської міськради. 
Зі слів співрозмовника, “Ареною Львів” навіть цікавилися представники “Гардаленду” (третього за популярністю розважального парку в Європі, побудованого на березі озера Гарда в Італії, — “Пошта”). “На запрошення одного з місцевих підприємців до Львова приїжджали власники “Гардаленду”, вивчали тут ситуацію, але, на жаль, буремні події в Україні їхні плани відклали”, — зазначив Сергій Кіраль.
 Довідка                                      
2,6 млрд грн витратили на будівництво стадіону “Арена Львів”;
20 тис. грн коштує утримання стадіону в день;
34 915 тис. – загальна кількість місць; 
104 місця передбачено для людей з особливими потребами;
192 VIP-місця;
408 бізнес-місць;
4,5 тис. місць для стоянки автомобілів;
100 паркомісць для людей з особливими потребами;
14 скай-боксів (коропоративних VIP-лож);
8 конференц-залів;
288 одиниць прожекторів у чаші стадіону;
136 одиниць акустичних систем. 
Подібні арени є у Великобританії, Німеччині. “До прикладу, є американська та канадська компанії, які орендують стадіони в Європі. Вони і відповідають за їх наповнення. У них є певна фіксована сума витрат на утримання стадіону, які вони повинні забезпечити, а решта – їхня. Держава не повинна ставити за мету заробити на “Арені”. Передусім потрібно позбутися фіксованих витрат, аби не було фінансового тягаря”, — певен Сергій Кіраль. 
На його думку, місто зможе заробити не на стадіоні, а на бізнесі, який розвиватиметься навколо. Йдеться про розвиток сфери нерухомості: готелі, заклади харчування. “У різних країнах усе по-різному. Колись вивчав досвід Швеції і Данії. Там були не зовсім стадіони, а багатосекційні арени. Одні з них повністю перебувають у приватній власності, тож за наповнення і утримання відповідає лише приватний оператор. Є і такі, що залишаються на балансі регіону й не переходять у власність оператора. Тим не менше він відповідає за його утримання і бере на себе більшість ризиків, пов’язаних із експлуатацією об’єкта”, – розповів Сергій Кіраль.
Посадовець певен: сьогодні до України прикута надзвичайно велика увага. Якщо в найближчі місяці ситуація нормалізується, є шанс привернути увагу міжнародних операторів. Але потрібно, щоби цим хтось фахово зайнявся. “Тож перший крок – провести серію презентацій, запросити міжнародних операторів, запропонувати їм наш продукт. 
Варто хоча би зрозуміти їхні інтереси, послухати їхні думки, на які умови вони готові йти. Це буде вигідніше, ніж просто платити з держбюджету за утримання стадіону, не маючи ніякого досвіду в управлінні такими об’єктами, не маючи мережі контактів у світі. А надіятися, що ФК “Карпати” буде його якісно наповнювати, дуже важко”, – зазначив Сергій Кіраль.
Про перспективи розвитку стадіону “Арена Львів” думали ще під час його будівництва. “Ми консультувалися з однією німецькою компанією, довго вели переговори ще в процесі будівництва. Потім і канадська компанія дала про себе чути. Сьогодні повинні розуміти, що такі об’єкти потрібно віддавати на аутсорсинг, коли максимально можна залучити оператора, а законами й договорами максимально забезпечити, щоби об’єкт не знищили, а навпаки – наповнили його життям. Проте наша законодавча база ще не готова до такого типу інвестиційних конструкцій”, – підсумував співрозмовник.


Создан 26 июн 2014