Непізнані підземні скарби Львова

 
 

Непізнані підземні скарби Львова




Археологи не втомлюються наголошувати, що Львів досліджений недостатньо, і далі вивчають історичне минуле, приховане під землею. Проте роблять це фактично безкоштовно, адже Держказначейство блокує виплати місту

фото: прес-служба РАС
Львів – місто з багатою і давньою історією, яку всі чули, читали, вивчали у школі. Але, на жаль, зараз чомусь забули, що її можна досліджувати далі, бо ж історія досі прихована під землею. Проте навіть нині, коли всі ми прагнемо до європейських стандартів, в історичній частині міста далі грубо нехтують правилами охорони культурно-історичної спадщини. 
У Львові звели чимало будинків, перекопали безліч пивниць, провели нові комунікації, не залучаючи до цих робіт археологів. Важко уявити, скільки цінних археологічних артефактів, які могли би зараз бути в українських чи світових музеях, просто лежить на смітниках. 
Як розповів “Пошті” Олег Осаульчук, директор НДЦ “Рятівна археологічна служба” Інституту археології НАН України, за законом, перед капітальними ремонтами чи будівництвом спочатку потрібно провести археологічне дослідження території. Згодом, урахувавши його результати, мають розробляти проекти ремонтних робіт чи нового будівництва. У Львові про це посадовці чомусь забувають. Проте, зі слів археологів, нині ситуація покращується і їм вже не треба з лопатами в руках виборювати право виконувати свою роботу. 

Нема грошей на археологію


фото: прес-служба РАС
Як запевняють львівські археологи, головна причина неадекватного ставлення до їхньої роботи – відсутність коштів. Саме на це посилається влада, виправдовуючи своє байдуже ставлення.
Кажуть, якби в країні був нормальний економічний стан – усе було б інакше. Тому, аби зекономити під час ремонтних робіт на львівських вулицях, археологів не кличуть. Яскравим прикладом цього був ремонт вулиці Лесі Українки у 2012-ому, коли археологів покликали наглядати вже пост-фактум. Свої дослідження вони проводили у “військово-авральному” форматі. 
Зі слів Олега Осаульчука, після скандалів навколо вулиці Лесі Українки міська влада “взялась за голову”, і тепер, запланувавши капітальний ремонт вулиці Братів Рогатинців, археологів покликали наглядати за об’єктом заздалегідь – ще до початку проектування. 
“Міська рада цього року вирішила зробити капремонт цієї вулиці, враховуючи всі вимоги охорони культурної спадщини. Тому нам запропонували провести попередні роботи, аби встановити товщину культурного шару, стан збереження решток Високого муру, який проходив посередині цієї вулиці, та локалізувати місця розташування його оборонних веж. Але оскільки депутати довго не затверджували бюджету міста, ми на прохання першого заступника міського голови Олега Синютки призупинили ці дослідження. Сподіваємося відновити їх в середині травня, якщо, звісно, буде залагоджено всі фінансові питання”, – сказав Олег Осаульчук.  
Якщо говорити, де ми в ідеалі ще хотіли би попрацювати, то сьогодні повномасштабних досліджень потребує “Вернісаж”, оскільки там є рештки Низького замку, колишній Зацерковний квартал поблизу Домініканського собору
З його слів, цей об’єкт цікавий тим, що вулицею Братів Рогатинців, згідно зі старими планами і мапами Львова, проходила перша лінія оборони середньовічного міста. На ділянці, де планують проводити капремонт, відповідно до архівних матеріалів, мають бути руїни п’яти оборонних веж. Наразі на вулиці Братів Рогатинців заклали лише кілька запланованих шурфів на місці ймовірного розташування однієї з них. Як сказав Олег Осаульчук, окрім робіт на вулиці Братів Рогатинців, археологи наразі не мають інших чітких планів на цей рік. Якісь нові шурфування чи обстеження будуть лише тоді, коли з’являться гроші, а це зараз болюче питання...
Археологи нарікають: коли їм платять за роботу – це радше винятки, бо здебільшого зароблені гроші доводиться виборювати чи не роками. Держказначейство постійно блокує випла­ти. Навіть управління історичного середовища міськради, яке має свої грантові кошти на банківських рахунках, не може розраху­ватись за роботи за проектом “Підземний Львів”, бо ті гроші з банку мають піти в казначейство, а з казначейства вже до археологів. 
“Як розповів мені директор ЛКП “Львівавтодор” Олег Береза, казначейство блокує їхньому підприємству кошти за ремонт вулиць, проведений торік, тому комунальне підприємство не може повернути нам витрачених на дослідження майже 157 тисяч гривень. За проект “Підземний Львів” місто заборгувало майже 160 тисяч гривень. З проекту щодо упорядкування площі Трьох Синагог роботи завершили ще в жовтні 2012-ого, але казначейство досі навіть договору на їх проведення не зареєструвало. Так, за виконані роботи ми не отримали 70 тисяч гривень. Крім того, нам досі не заплатили за археологічні дослідження, які ми проводили у 2011 році в ратуші. Ми судились через це і виграли суд, тож чекаємо ще на 49 тисяч гривень. Це лише наші “хвости” по Львову. За роботи, проведені за межами міста, нам боргують значно більше”, – розповів Олег Осаульчук.

А як би мало бути?


фото: прес-служба РАС
Як розповів “Пошті” директор НДЦ “Рятівна археологічна служба”, оскільки їхній головний обов’язок – проведення пам’ятко-охоронних робіт на ділянках, які після капремонтів хочуть забудувати, археологи обов’язково мають досліджувати те, що згодом безповоротно знищать. 
“Якщо говорити, де ми в ідеалі ще хотіли би попрацювати, то сьогодні повномасштабних досліджень потребує “Вернісаж”, оскільки там є рештки Низького замку, колишній Зацерковний квартал поблизу Домініканського собору. Було б цікаво продовжити роботи на площі Арсенальній, де ми їх розпочали у 2012-ому для проекту впорядкування площі Трьох Синагог, далі досліджувати вулицю Федорова, 23, 25 – там мали будувати готель, а ми впродовж 2007 – 2011 років “з боями” проводили розкопки і досі не завершили їх; на розі вулиць Краківської і Вірменської – там у 2007, 2010 та 2011 роках проводили дослідження, виявили рештки кам’яниць XVI – XVIII століть.
Найцікавіші знахідки, ймовірно, будуть на другій черзі будівництва готелю, оскільки, за різними архівними планами, на цій ділянці були внутрішні дворики кам’яниць, тому цілком ймовірно, що тут міг зберегтися культурний шар княжого Львова”, – розповів Олег Осаульчук.
Ми хотіли би у майбутньому створити музей, аби показати людям, які скарби були в них просто під ногами. Але реалії не відповідають нашим бажанням – усе треба зіставляти з можливостями. Частину наших знахідок ми вже передали у львівські музеї, частину зберігаємо в себе
З його слів, якщо уявити ідеальну ситуацію, то археологи мали би дослідити усі поки не забудовані історичні частини міста і бути присутніми під час пристосувань пивниць у центрі Львова. На жаль, часто, коли в центрі міста переобладнують підвальні приміщення, зайву землю просто вивозять. А в ній же може бути чимало цікавих артефактів, і вивчення особливостей її залягання дало би цікаву історичну інформацію. Зі слів Олега Осаульчука, такий випадок стався, зокрема, коли пристосовували пивниці під “Копальню кави”. 
“Ми хотіли би у майбутньому створити музей, аби показати людям, які скарби були в них просто під ногами. Але реалії не відповідають нашим бажанням – усе треба зіставляти з можливостями. Частину наших знахідок ми вже передали у львівські музеї, частину зберігаємо в себе. Це не такі дорогоцінні знахідки, які треба тримати під замком і сигналізацією. Здебільшого їх цінність інформаційна”, – каже співрозмовник. 
З його слів, коли археологи минулого літа знайшли на Шевській, 8 писанку на гусячому яйці, яка збереглася ще з XV – XVI ст., для них вона була дуже великою цінністю, оскільки нині це поки єдина збережена писанка на шкаралупі. Цей експонат 20 вересня передали у музей “Писанка”, що в Коломиї. Та якби вона впала в око простого робітника, він міг би без докорів сумління роздушити її чоботом, оскільки для нього вона нічого не вартує. На думку багатьох, це сміття. А якби писанка, яких у світі не так багато, потрапила до колекціонера – він віддав би за неї, очевидно, тисячі доларів. Так, питання цінності археологічних артефактів дуже відносне. 
Як кажуть археологи, якби їх залучали до всіх земельних робіт, які проводили в місті, то вже сьогодні можна було би готувати до друку кількатомну монографію про археологію Львова та мати завершену археологічну карту міста. Але... багато втрачено, багато знищено. Втім є надія, що наприкінці 2015-ого узагальнюючу працю з археології давньої частини міста буде представлено широкому загалу.
 Що вдалося знайти?                              

фото: прес-служба РАС
Як розповів “Пошті” Остап Лазурко, молодший науковий співробітник “Рятівної археологічної служби”, з початку року у місті проводили небагато робіт: закінчили вивчати вулицю Шевську, над дослідженням якої працювали 2 роки, і взялись за вулицю Братів Рогатинців. За той короткий час, що встигли там попрацювати, знайшли залишки Високого муру – першої лінії оборони міста, яка збереглася з другої половини XIV ст. і обгороджувала середмістя Львова.
“На вулиці Братів Рогатинців сподівалися знайти залишки Вежі гончарів, але поки цього не зробили. Згідно з картографічними джерелами, вона має там бути. Але оскільки ділянку дуже пошкодили комунікації, виявити фрагменти вежі не вдалося. Вона десь під тротуаром чи під будинком”, – розповів Остап Лазурко.
Також на вулиці Братів Рогатинців археологи знайшли людські кістки: фрагменти тазу, ребра, кістки ніг і правої руки. Черепа не виявили. Їх віддадуть на дослідження антропологам. Чому вони лежали в польській комунікаційній траншеї ХХ ст., поки не відомо. Ймовірно, це було місце злочину. 
“Найбільше знахідок у 2013-ому та на початку 2014-ого виявили при дослідженні внутрішнього дворика на вулиці Шевській. Усе знайдене датують XV – XVIII століттям. Серед них – фрагменти кам’яного будинку і чимало рухомого історичного матеріалу: писанка, таці, кераміка, бойова сокира XVI століття, подібна на алебарду. Сокира, хоч і без держака, у хорошому стані”, – розповів Остап Лазурко. З його слів, ця сокира виготовлена дуже якісно, вона залізна і досі добре загострена. Як зазначив археолог, аналогічний зразок такої сокири висить над входом у музей зброї “Арсенал”.
Зі слів Остапа Лазурка, під час археологічного нагляду на вулиці Наливайка у 2011-ому львівські археологи також виявили фрагменти керамічної фігури – Алегорії рибальства, яку передали на реставрацію і дослідження. Нещодавно стало відомо, що вартість такої скульптури на всесвітньовідомому аукціоні Sotheby’s становить більше 10 тисяч євро.


Создан 26 июн 2014